Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
- Кафедра післядипломної підготовки лікарів-акушерів-гінекологів. Спеціалізація, стажування, наукова та лікувальна робота.
Recent Submissions
Item type:Item, Оптимізація тактики ведення невиношування вагітності: стратегія прогестеронової підтримки(Репродуктивна ендокринологія, 2026-08-01) ;Коньков, Д.Г.Зайченко, Г.В.Невиношування вагітності залишається однією з найбільш актуальних та складних медико-соціальних проблем акушерства. Особливої гостроти це питання набуває в Україні, де фізіологічні ризики посилюються негативним впливом хронічного воєнного стресу на репродуктивне здоров’я жінок. Терапія прогестероном на ранніх термінах вагітності є доведено ефективним способом запобігання втратам вагітності. Прогестерон необхідний для імплантації та збереження вагітності, а також впливає на рецептивність ендометрія, імунну модуляцію, ангіогенез та має токолітичний ефект. Результати огляду актуальних міжнародних клінічних стандартів та даних масштабних рандомізованих клінічних досліджень свідчать про необхідність диференційованого підходу до прогестеронової підтримки. Основними медикаментозними засобами лютеїнової підтримки на фармацевтичному ринку України є прогестерон та дидрогестерон. Завдяки унікальній ретроструктурі дидрогестерон має високу селективність до прогестеронових рецепторів та значно вищу пероральну біодоступність порівняно з прогестероном. Останнє десятиліття ознаменувалося розробкою генеричних препаратів дидрогестерону, у результаті чого вітчизняний фармацевтичний ринок поповнився новими лікарськими засобами. Однак екстраполяція даних фармакокінетичної біоеквівалентності генериків на реальну клінічну практику має певні обмеження. Попри схожість базових параметрів з оригінальним дидрогестероном, відмінності в допоміжних речовинах та технологіях складного стереоселективного синтезу можуть впливати на терапевтичний результат у такій вразливій когорті пацієнтів, як вагітні. Вторинний аналіз показав, що як оригінальний, так і генеричний дидрогестерон забезпечують суттєву абсолютну клінічну користь порівняно з відсутністю лікування (NNT ≈ 12 та NNT ≈ 14,5 відповідно), тоді як додаткова перевага оригінального препарату над генеричним відповідає NNT ≈ 70. Оцінка взаємозамінності лікарських засобів в акушерстві та репродуктивній медицині повинна спиратися не лише на фармакокінетичні дослідження, а й на дані клінічних випробувань, реєстрів вагітностей, постмаркетингового нагляду та систематичних оглядів. Остаточне підтвердження відмінностей між оригінальним і генеричним дидрогестероном потребує проспективних рандомізованих досліджень.Item type:Item, Оцінка протирецидивної ефективності Продексину в лікуванні бактеріального вагінозу(Репродуктивна ендокринологія / Reproductive Endocrinology, 2025-05-30) ;Коньков, Д.Г. ;Рудь, В.О. ;Старовєр, А.В.Мунтян, О.А.Обґрунтування. Бактеріальний вагіноз (БВ) залишається найпоширенішою вагінальною інфекцією у світі, яка характеризується високими показниками рецидивів за стандартної антимікробної терапії. Персистенція БВ часто пов’язана з формуванням полімікробних біоплівок та змінами вагінального мікробіому, що ускладнює ефективність лікування. Мета дослідження: оцінити протирецидивну ефективність Продексину (комбінація октенідину дигідрохлориду та декспантенолу) та прихильність до терапії препаратом у пацієнток із рецидивним БВ порівняно зі стандартними місцевими антимікробними засобами. Матеріали та методи. У рамках II етапу проспективного порівняльного дослідження PRO-BAVAG було обстежено 119 жінок із верифікованим анамнезом рецидивів БВ. Учасниці попередньо отримували один з наступних препаратів: Продексин (n = 52), тернідазол (n = 41) та метронідазол (n = 26). Оцінка рецидивів проводилась клінічно та за критеріями Хей-Айсон на 3-й, 6-й та 9-й місяці. Прихильність до терапії визначалася за шкалою MMAS-8. Результати. У групі Продексину не було зафіксовано рецидивів на 3-му місяці. На 6-му та 9-му місяцях частота рецидивів у цій групі залишалась вірогідно нижчою, ніж у групах порівняння (p < 0,05). Високий рівень прихильності до терапії зафіксовано в 92,3% пацієнток, що значно перевищувало відповідні показники в групах метронідазолу та тернідазолу (p < 0,01). Імовірною причиною кращої протирецидивної дії Продексину можна вважати біоплівково-таргетну дію октенідину та його лактофлорозбережний ефект. Висновки. Продексин продемонстрував високу довгострокову ефективність у профілактиці рецидивів БВ та характеризувався високою прихильністю пацієнток до лікування. Комбінована дія препарату — руйнування біоплівок та збереження лактофлори — свідчить про його перспективність як альтернативи традиційній антимікробній терапії. Необхідні подальші дослідження для підтвердження механізмів впливу цього препарату на біоплівки та оптимізації тривалості курсу лікування.